Реорганізація Інституту суспільства

На підставі рішення засідання Вченої ради від 26 травня 2016 року структурний підрозділ трансформується шляхом поділу на:

 

Відгуки про Центр

ВІДГУКИ ПРО ЦЕНТР РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ СТУДЕНТІВ

… Кожна людина в тій чи іншій мірі замислювалася над духовними, екзистенційними питаннями: комусь пощастило мати близьких друзів, з якими можна поділитися цими роздумами, в інших ці думки навіть не вимовлялися в голос, або навіть не оформлювалися у цілісну «думку»… Хтось постійно шукає відповіді на найважливіші питання у книгах, у кіно, у спілкуванні… А хтось – лише в «екстремальних» ситуаціях усвідомлює наявність цих питань. Але так чи інакше наше «коло обговорень» або обмежене, або зовсім відсутнє…


Тому надзвичайно актуальним було створення умов, за яких би могли бути поставлені конкретні питання (всім відомо, що набагато легше та цікавіше шукати відповіді на питання, ніж просто абстрактну відповідь) та «видобуті» відповіді на них. Саме «видобуті», адже навіть людина шукає відповідь у літературі (тобто у чужих міркуваннях), вона пропускає це через себе і «видобуває», «витягує» із себе щось «нове»: певні якості, враження, емоції, погляди. Але продукування «нового» відбувається зовсім іншим чином, в умовах, коли людина не лише працює сама з собою, а й взаємодіє з іншими, аналізує сторонні думки та враження, порівнює із власними. Особливо корисно дізнатися думки людей, які не належать до твого «мікросвіту», тобто людей, з якими ти зазвичай знаходишся на «різних хвилях» і не спілкуєшся, про глибинні питання, зокрема.


Особисто для мене під час участі у роботі «Центру» було цікавим буквально все: тематика лекцій; кут зору, під яким відбувалося висвітлення; спосіб подання матеріалу; реакція інших учасників…


Після проведених семінарів, залишається приємне враження від того, що дізнався щось якісно нове… З’являється бажання діяти, робити щось нестандартне, активно пізнавати світ та ставитися до нього неупереджено (я думаю, що цю якість треба розвивати і розвивати…)


Мусіяченко Ольга, студентка 5 курсу



Враховуючи те, що суспільно-культурна ідеологія як складова загальної культури та розвитку людства в цілому є одним із найважливіших показників цивілізованості суспільства, необхідно констатувати той факт, що класичні підходи до навчання загальним принципам суспільного життя не відповідають вимогам до існування та життя сучасного. Відповідно, виходом з кризи є зміна стратегічного підходу як до питань загальної освіти, так і до традиційної системи навчання поза межами навчально-наукових закладів у відповідності до тих вимог, які є нагальними на сьогоднішній день.


Говорячи про семінари, що були організовані Салатою О.О. можна з впевненістю сказати, що тут був використаний якісно новий підхід до збереження унікальної за своєю значимістю культурної спадщини. Мова йде про заняття, на яких йшло вільне обговорення найбільш вагомих та актуальних тем сьогодення, дискусія щодо відомостей, що дійшли до нас крізь віки. Тут варто звернути увагу на обговорення впливу музики на свідомість людини, дискусії щодо нейролінгвістики, некласичної філософії, ціннісних орієнтирів життя і ціннісно-якісної ваги самого людського життя…


Папилєв Олексій, студен 3 курсу

Я є постійним учасником Центру розвитку людини. На мою думку створення такого гуртка є актуальним сьогодні, бо допомагає студентам «розібратися в собі». Дізнатися багато нового про те, що нас оточує. Наприклад, на семінарі про роль музики в нашому житті» відбулася цікава дискусія між присутніми… На семінарі «Поетичний форум» у мене змінилося ставлення до поезії, вдома захотілося перечитати зі школи забуті твори. Відвідали дендропарк «Феофанія». Ніхто не буде заперечувати, що проводити семінар у лоні природи – дуже цікава ідея. Настільки легко сприймати інформацію, коли тебе оточує «жива природа», співають пташки.


Внаслідок таких семінарів я мала змогу задуматися про дуже звичні для мене речі.


Виробити в себе поведінку, погляди на життя, суспільство, що мене оточує, підвищити інтелектуальний рівень, знайти себе в житті.


Салата Тетяна, студентка 2 курсу

Дякую за надану можливість (честь) прослухати лекції концептуального характеру, теми, яких є невизнаними наукою, проте є корисними у плані розвитку вільного світосприйняття (відчуття), розуміння.


Дякую за надану можливість познайомитися з дослідниками, метою яких стало не служіння собі з ціллю отримання наукових ступенів, а служіння людям із намаганням відкрити завісу прихованих знань.


Піщанський Федір, студент 2 курсу

Семінари, в яких я брала участь дуже корисні та пізнавальні. На них пропонується дуже цікава інформація. Особисто мені сподобався семінар про музику та напрямки її розвитку. Люди, які виступали та висловлювали свої думки мені сподобалися своїм творчим натхненням та глибокими думками щодо музики.


Бовсуновська Ірина, студентка 2 курсу

…Університет дає мені змогу відвідувати дуже цікаві семінари, що розвивають мене як особистість. На мою думку, це дуже необхідно, адже вони формують мій світогляд. Мені дуже сподобалася тема про єднання людини з природою, вона надихає на думки про те, ким ми є у цьому світі, чим допомагає нам природа і як можемо ми допомогти їй. Цей семінар наштовхнув мене на роздуми: «що саме є моє життя?...». Я б хотіла, щоб таких семінарів проводилося більше, адже вони розвивають особистість, дають змогу зрозуміти навколишній світ.


Хайсина Дарія, студентка 2 курсу

Отримавши запрошення участі в семінарі, ми з групою не одразу позитивно сприйняли цю пропозицію. Вважали, що вже в котре ми прослухаємо лекцію-монолог, де нам розкажуть про «сенс життя», розтлумачать різноманітні філософські поняття і т.д. Проте, ми не очікували, що самі станемо безпосередніми учасниками цих занять. Величезний плюс даних семінарів полягає в тому, що студенти можуть самостійно обирати теми для обговорення, звичайно попередньо узгоджуючи їх із викладачем.


Звичайні на перший погляд слова «музика», «поезії», «рівні розвитку особистості», якими сьогодні переповнені ЗМІ, виявляється несуть в собі набагато більший і глибший зміст. У дискусіях на заняттях ми самі це відчули. Наступним позитивним моментом семінарів є те, що кожен з них змушував над чимось задумуватись, щось переосмислювати. Ніяких закликів, що потрібно змінювати не лунало, але кожен мовчки починав ДУМАТИ – тобто робити те, що все стає немодним, нецікавим (А для чого – є сучасні комп’ютерні технології?..). «Ми думаємо, отже ми розвиваємось», - сказав хтось із великих мислителів.


І на останок, особисто моє емоційне бачення даних семінарів – невеличкий висновок у трьох строфах:

Людина
Коли любові просить серце –
Звільнись від ревнощів і зла,
Й весняним подихом тепла
Любов до тебе озоветься

Коли життя прохає щастя –
Допоможи своїм батькам,
Піди назустріч ворогам –
І це добром тобі воздасться

Як хочеш бути гідним сином
Землі, що правдою зроста,
Не відрікайся від Христа,
Згадай хто ти… А ти – Людина!

Пожар Ольга, студентка 2 курсу


 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter